Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Псалтирь/18

Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту
Старий Завіт
Псалтирь 

пер.: І. Пулюй

Псальма 18
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Псалом 17
Відень: Британське і заграничнє біблїйне товариство, 1912
ПСАЛЬМА 18.
Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він:

Люблю тебе, Господи, сило моя!

 2. Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.

 3. Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.

 4. Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.

 5. Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.

 6. В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.

 7. Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.

 8. Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.

 9. Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.

 10. І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.

 11. Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.

 12. При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.

 13. І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.

 14. Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.

 15. І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.

 16. Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.

 17. Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.

 18. Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.

 19. Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.

 20. Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.

 21. Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.

 22. Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.

 23. Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.

 24. І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.

 25. Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.

 26. Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.

 27. Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.

 28. Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.

 29. Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.

 30. Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.

 31. Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.

 32. Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.

 33. Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.

 34. Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.

 35. Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.

 36. Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.

 37. Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.

 38. Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.

 39. І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.

 40. І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.

 41. Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.

 42. І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.

 43. Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.

 44. Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.

 45. Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.

 46. Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!

 47. Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,

 48. Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.

 49. За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.

 50. Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.

 Псалтирь 

1  ·  2  ·  3  ·  4  ·  5  ·  6  ·  7  ·  8  ·  9  ·  10  ·  11  ·  12  ·  13  ·  14  ·  15  ·  16  ·  17  ·  18  ·  19  ·  20  ·  21  ·  22  ·  23  ·  24  ·  25  ·  26  ·  27  ·  28  ·  29  ·  30  ·  31  ·  32  ·  33  ·  34  ·  35  ·  36  ·  37  ·  38  ·  39  ·  40  ·  41  ·  42  ·  43  ·  44  ·  45  ·  46  ·  47  ·  48  ·  49  ·  50  ·  51  ·  52  ·  53  ·  54  ·  55  ·  56  ·  57  ·  58  ·  59  ·  60  ·  61  ·  62  ·  63  ·  64  ·  65  ·  66  ·  67  ·  68  ·  69  ·  70  ·  71  ·  72  ·  73  ·  74  ·  75  ·  76  ·  77  ·  78  ·  79  ·  80  ·  81  ·  82  ·  83  ·  84  ·  85  ·  86  ·  87  ·  88  ·  89  ·  90  ·  91  ·  92  ·  93  ·  94  ·  95  ·  96  ·  97  ·  98  ·  99  ·  100  ·  101  ·  102  ·  103  ·  104  ·  105  ·  106  ·  107  ·  108  ·  109  ·  110  ·  111  ·  112  ·  113  ·  114  ·  115  ·  116  ·  117  ·  118  ·  119  ·  120  ·  121  ·  122  ·  123  ·  124  ·  125  ·  126  ·  127  ·  128  ·  129  ·  130  ·  131  ·  132  ·  133  ·  134  ·  135  ·  136  ·  137  ·  138  ·  139  ·  140  ·  141  ·  142  ·  143  ·  144  ·  145  ·  146  ·  147  ·  148  ·  149  ·  150