Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Псалтирь/18
◀ Псальма 17 | Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту Старий Завіт Псалтирь пер.: І. Пулюй Псальма 18 |
Псальма 19 ▶ |
|
Люблю тебе, Господи, сило моя!
2. Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.
3. Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.
4. Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.
5. Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.
6. В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.
7. Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.
8. Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.
9. Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.
10. І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.
11. Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.
12. При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.
13. І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.
14. Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.
15. І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.
16. Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.
17. Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.
18. Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.
19. Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.
20. Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.
21. Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.
22. Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.
23. Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.
24. І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.
25. Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.
26. Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.
27. Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.
28. Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.
29. Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.
30. Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.
31. Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.
32. Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.
33. Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.
34. Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.
35. Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.
36. Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.
37. Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.
38. Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.
39. І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.
40. І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.
41. Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.
42. І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.
43. Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
44. Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
45. Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.
46. Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!
47. Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,
48. Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.
49. За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.
50. Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 · 54 · 55 · 56 · 57 · 58 · 59 · 60 · 61 · 62 · 63 · 64 · 65 · 66 · 67 · 68 · 69 · 70 · 71 · 72 · 73 · 74 · 75 · 76 · 77 · 78 · 79 · 80 · 81 · 82 · 83 · 84 · 85 · 86 · 87 · 88 · 89 · 90 · 91 · 92 · 93 · 94 · 95 · 96 · 97 · 98 · 99 · 100 · 101 · 102 · 103 · 104 · 105 · 106 · 107 · 108 · 109 · 110 · 111 · 112 · 113 · 114 · 115 · 116 · 117 · 118 · 119 · 120 · 121 · 122 · 123 · 124 · 125 · 126 · 127 · 128 · 129 · 130 · 131 · 132 · 133 · 134 · 135 · 136 · 137 · 138 · 139 · 140 · 141 · 142 · 143 · 144 · 145 · 146 · 147 · 148 · 149 · 150