супонити

супонити

Супо́нити, ню, ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. I. 189.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924