супитися
супитися
|
Су́питися, плюся, пишся, гл. Хмуриться. Омелько п'є та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МВ. (О. 1862. III. 45).
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924