стрімголов

стрімголов

Стрі́мголов, нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. МВ. I. 46. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір. Рудч. Ск. II. 59.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924