◀ Чолом доземній моїй-же таки знаній | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий На чужій чужині (Пантелеймон Куліш) |
Молодосте ▶ |
|
На чужій чужині.
І тебе вже оце не побачу до віку
мій краю коханий,
Не побачу степів тих розкішних,
гаїв тих співучих,
І поляжу без слави в могилі чужій і
нікому не знаній,
І забудуть мене на Славуті-Дніпрі, на
порогах ревучихі
Не забудеш мене, поки віку твого, моя
нене Вкраїно,
Поки мова твоя голосна у піснях, як
срібло чисте, дзвонить;
На що глянеш — усюди згадаєш свого
бідолашного сина:
Од тебе, моя нене, його туподумство
людське не заслонить!