нов, а для всіх инших потреб дозволяють усі мови, не вважаючи те суперечним ідеї єдиної й неподільної держави (1 та 3 ст. Осн. Зак.). На думку ж націоналистів, усім народностям держави треба вживати тілько державну то б то казенну мову, наче всі потреби їх тілько казенні й вичерпуються тілько казенними вимогами та природою їх, а инші мови хоч би й силоміць винищити. Націоналисти міркують, що всі народности Росії повинні зректися самих себе, підлягти великоруській асіміляції й перетворитися в великоросів, а єдиною мовою в державі повинна бути у підданних їй народів великоруська мова. Тут ціла зграя помилок, та ще шкодливих не тілько для народностей чи підданих держави, а й для держави, і для великоросів.
Ми вже раніш показали, що мова й держава належать до ріжних категорій явищ людського істнування. Єдиною та неподільною держава може бути й при ріжних мовах її підданих, як се визнають і наші Осн. Зак. Мова по своїй природі не односиться до елементів держави. Для істнування всякої держави потрібні тілько три елементи: верховна власть, народ і теріторія. Од цих трьох елементів тілько й залежить істнування держави. Держава — це поняття політичне, а через те й елементи її політичного змісту. Ні релігійні, ні географичні, ні лінгвістичні (язикові) елементи чи ознаки тут не мають ніякого значіння. Держава буде єдиною не тоді, коли всі її піддані мають одну мову, а тілько тоді, коли в ній верховна власть єдина. Коли ж у ній при одній суверенній є ще й несуверенні верховні власти, як напр. в Германії, або в Сполучених Штатах, то це вже буде складна, а не єдина, це вже буде федеративна держава, хоч в ній і єдина державна мова. В класіфікації держав мова не має ніякісінької ролі і не буде її мати ніколи. Через те, як в єдиній державі може бути скілько мов, так в складній державі може бути одна мова у підданих її. Питання про мову — це предмет лінгвістики, етнографії, культури, історії, а ніяк не держави, бо держава — це політична істота і для неї потрібні й елементи політичні, а не які инші.
Так само й теріторія буде політично єдиною, коли в ній єдина верховна власть. Ріжноманітність теріторії геологична, географична, кліматична і т. и. ні трохи не перечить державі бути єдиною, то б то мати єдину верховну власть.
