Поняття репрезентантів сього напрямку про державу не має нічого спільного ні з наукою, ні з практикою сучасних більш упорядкованих держав. Воно навіть шкодливе й небезпечне для самого істнування держави. Держава — се не стан воюючих між собою народностей, а „общественный союзъ свободныхъ людей съ ....установленным мирнымъ порядкомъ“, се така вища організація, яка, по своїй природі, „предполагаетъ мирный порядокъ, признанный цѣлымъ обществомъ, составляющимъ государство“. (Проф. Коркуновъ: „Рус. Гос. Право“). Держава для свого буття вимагає внутрішнього спокою, ладу, задоволення, згоди й довірря тих народностей, що в своїй сукупности уявляють з себе політичний народний колектив, то б то підданий народ. Агресівність однієї народности в державі проти инших і взагалі похід проти недержавних народностей і всякі нацьковування проти них штучно ділять підданих однієї держави на категорії ріжних цінностей і вносять в єдиний політичний народний колектив роз'єднання, чим розбивають сили народу, то-б то одного з головніших елементів держави. Се знесилює її, витворює посеред підданих незадоволення, національну зненависть та злобу, позбавляє державу потрібного для неї спокою, творить між підданими заколот, міжусобицю і руйнує „мирний порядокъ“. Все оце в корні суперечить ідеї й природі держави, як громадської спілки свобідних людей з мирним ладом життя. Через те саме і проповідь такого асіміляторства має протидержавний, анархичний характер. Практика сучасного життя дає на превеликий жаль над міру багато прикладів сього.
Сучасна російська партія націоналистів між, иншим, визнає, що держава вичерпує всю істоту людини і всі її інтереси, через що, во ім'я ніби то державних інтересів, люде сієї партії гідні нищити все, що їм недогодне або що, на їх думку, суперечить тим інтересам. Таку теорію було повалено вже в 16 вікові, а з часів Монтескьє, пізніше ж Лоренц-фон-Штейна та Моля, її здано в архив, і тілько ся партія знову хоче воскресити її на лихо, як підданим держави, так і самій державі. Ся партія між иншим визнає, що для істнування єдиної держави потрібна в державі єдина мова її підданих і вимагає того, чого не вимагають і наші Основні Закони, які, визнаючи Росію єдиною державою, визнають потрібною державну мову для армії, флоту та публично-правових уста-
