центри. Отже, перед нами питання, на яке дав відповідь ще М. Скрипник про те, що для боротьби з Центральною Радою більшовики сподівалися на підтримку населення, особливо робітничого класу, а тому прийняли рішення «обмежити район дій пролетарської влади на Україні тереном Донецького басейну» [1],. Здається, що тут вони все ж таки мали підтримку більшості населення, оскільки пролетаріат цього регіону був багаточисельним, а крім того мав місце і національний фактор - наявність великої кількості росіян, яка досягала до 40 % усього населення регіону [2],.
У 2007 р. науковець О. А. Удод опублікував першу і до цього часу єдину в українській літературі статтю з проблем історіографії Донецько-Криворізької республіки[3], у якій висвітлив основні періоди історіографії ДКР, визнав, що загалом ця тема до самого початку десталінізації перебувала поза науково-історичною критикою, але в наступні роки були відновлені публікації, у яких домінувала негативна оцінка ДКР, аж до «застійних» часів, після чого «ця тема просто зникла з історії революції в Україні»[4]. Оцінюючи загальний стан історіографії ДКРР, автор зробив, на наш погляд, вдалий висновок, що в сучасних умовах на першу позицію у вивченні цього питання виходять «розвінчання міфів довкола ДКР, ліквідації асоціативних стереотипів стосовно соборності, протистояння Сходу і Заходу, сепаратизму і федералізму та інших політичних проблем, привнесених в історію Донецько-Криворізької республіки» [5].
Узагальнюючу спробу комплексного дослідження історії встановлення влади рад у Донецько-Криворізькому басейні, появи ДКР у цьому регіоні зробив О. О. Поплавський, який підготував першу в сучасній українській науці кандидатську дисертацію з цієї тематики[6]. Звільняючись від політичної заангажованості окремих попередників, автор дослідження дає сучасну оцінку подіям у південно-східному регіоні України. Саму ідею відділення ДКР від України він вважає актом прояву «радянського сепаратизму» та авантюрою, яка не мала перспективи.
Причини утворення Донецько-Криворізької республіки, на його думку, криються переважно в негативному ставленні до українського національного руху, української державності, в сепаратистських настроях окремих очільників більшовицьких організацій Донецького і Криворізького басейнів.
Проте, стан сучасних досліджень засвідчує необхідність розв’язання окремих питань проблеми, які недостатньо вивчені, або їм дається сумнівна оцінка. Зокрема, найменш опрацьованими в історіографії історії ДКРР виявилися питання взаємин між ДКР і РСФРР, що відбувалися на початку 1918 р. Про ці відносини згадується в роботах В. Даренського та А. Михненка [7]. Але автори, розглядаючи різноспрямованість існуючих тоді взаємин Донецько-Криворізької республіки та Росії, не враховували ту обставину, що керівництво ДКР було не лише об’єктом, а й суб’єктом таких відносин, на які впливали внутрішньоукраїнські політичні та економічні чинники. Слід узяти до уваги і той факт, що ДКР у зв’язках з Росією так і не визначила форму своєї державності (варіант федерації або обласної автономії). Ці питання взагалі згадуються невиправдано мало.
На нашу думку, позиції Російської Федерації та частини керівників Донецького і Криворізького басейнів щодо розчленування України і утворення на її території обласної республіки виявились у глибокій суперечності з потребами національнодержавного будівництва Української Народної Республіки і зіграли негативну роль в її трагічній долі.
В останні роки опубліковано багато статей у журналах і газетах, де іноді фахово, часто дискусійно, висвітлюються різні аспекти історії ДКР, немало з них присвячено керівникам республіки[8]. Проте джерелами цих публікацій виступають поточні матеріали. При цьому увага акцентується передусім на позитивних моментах утворення
- ↑ Скрипник М. О. Вибрані твори / М. О. Скрипник. - К.: Україна. - 617 с.
- ↑ 18. ЦДАВО України, ф. 413, оп. 1, спр. 320.
- ↑ Удод О. А. Історіографія Донецько-Криворізької радянської республіки / О. А. Удод // Регіональна історія України: зб. наук. ст. - К.: Ін-т історії НАН України, 2007. - Вип. 1. - С. 221-228.
- ↑ Удод О. А. Історіографія Донецько-Криворізької радянської республіки / О. А. Удод // Регіональна історія України: зб. наук. ст. - К.: Ін-т історії НАН України, 2007. - Вип. 1. - С. 221-228.
- ↑ Удод О. А. Історіографія Донецько-Криворізької радянської республіки / О. А. Удод // Регіональна історія України: зб. наук. ст. - К.: Ін-т історії НАН України, 2007. - Вип. 1. - С. 221-228.
- ↑ Поплавський О. О. Донецько-Криворізька радянська республіка: історикополітичний аспект: автореф. дис.... канд. іст. наук: 07.00.01 / О. О. Поплавський. Дніпропетров. нац. ун-т ім. О. Гончара, 2010. - 20 с.
- ↑ Даренський В. Про факти регіонального державотворення в Україні: феномен Донецько-Криворізької республіки 1918 р. (ДКР) / В. Даренський // Альманах. Спецвипуск. - К., 2000. - С. 237-241; Михненко А. Історія Донецького басейну ХІХ першої половини ХХ ст.: моногр. / А. Михненко. - Донецьк: Юго-Восток, 2003. - 440 с.
- ↑ Сергійчук В. Донецько-Криворізька пам’ять / В. Сергійчук // Україна молода. - 2004. - 23 груд.; Акентьев А. Донецко-Криворожская республика. Ретроспектива / А. Акентьев // Русская правда. - 2005. - март. № 9(45); Думанський В. Дітище «полум’яного революціонера». До 90-річчя Донецько-Криворізької радянської республіки / В. Думанський // Дзеркало тижня. - 2008. - 8-14 берез.
