Сторінка:Mykola Zerov Antologiya rymskoyi poeziyi. 1920.djvu/56

Цю сторінку схвалено


Різна росла деревина, зелена та рясна й пахуча:
Яблуні, груші, гранати, одно од другого смашніші,
Смокви з солодшим од меду плодом і товстіі маслини.
Овочі родять на них цілий рік — і зімою, і літом.
Западовець, що там віє раз-в-раз, іх зрощає по черзі:
Инше то тільки ростить ще, а инше то вже наливає.

(Перекл. П. Ніщинського)

.

Калліопа — одна з дев'яти муз.

Намогильного дому Мавзола. Надгробок Карійського царя Мавзола (мавзолей) уважали одним з 7 див всесвітніх.


ОВИДІЙ, НА СМЕРТЬ ТИБУЛЛА (стор. 40).

Альбій Тибулл (54 — 19 перед Хр.) найстарший з римських елегиків (майстрів любовноі лірики), твори яких дійшли до нас: наймолодший — Овидій; середнє місце належить Проперцію.

Мати Ахилла й Мемнона. Ахилл — син богині Тетиди; Мемнон — син Аврори (Зорі).

Син Афродити — Ерот (Амур).

Як брата Енея ховали. Еней — так само син Венери (Афродити); отже Еротові він доводиться братом. Іюл — син Енея.

Любий юнак, вепром поранений… Пастух Адонис, улюбленець Венери.

В нетрях загинув і Лін. Лін — легендарний співець, друг Орфея, що переняв поетичний дар од самих богів. Пор. Вергілієву IV еклогу.

Меонид — Гомер.

Пієриди — Музи

В чорнім Аверні… Аверн — багниста місцевість в середній Італіі, недалечко од Кум, де жила знаменита Сибілла, в Кампанській рівнині. Авернське озеро уважали входом до підземного царства.

Делія і Немезиса — героіні любовних елегій Тибулла.