Цю сторінку схвалено
Дай боже їй жити й повік процвітати
І триста коханців водити з собою,
І серце їх бідне лукавою тільки
В'ялити жагою.
Моєї-ж любови вона не діждеться:
Кохання Катуллове вмерло, — упало,
Як квіт польовий, коли пройде по ньому
Залізнеє рало.
