Сторінка:Mykola Zerov Antologiya rymskoyi poeziyi. 1920.djvu/43

Цю сторінку схвалено

МАРЦІЯЛ.
Епіграми X, 23.

 

ПРИМ Антоній пройшов без турботи свій шлях многоденний —
Сімдесят років прожив, восьмий десяток почав.
В роках минулих, у днях пережитих він думою тоне,
 І — недалека уже! — Лета йому не страшна;
Тоне в минулому він і пропащого дня не знаходить,
 Прикрих не знає годин… все б він хотів пригадать.
Праведна, чиста душа істнування поширює грані:
 Втіху з минулого п'є — вдвоє живе на землі.