Сторінка:Mykola Zerov Antologiya rymskoyi poeziyi. 1920.djvu/35

Дощ та з'їдливий огонь підточать їх славу всесвітню;
 Роки ударять на них — порохом стануть вони,
Але не згине во-вік та слава, що геній придбає,
 Подвигів духа во-вік сяє нетлінна краса.