Задивлений у небо України
15
Альманах, изд[аваемый] Корсуном. … Если говорить правду, то, за исключением стихотворений г. Петренка и Писаревского (сына того священника) все прочие (о своих я судить не буду) носят на себе отпечаток если не совершенной бесталанности, то совершенного безвкусия…» ([14], С. 332).
Ще один очевидець підготовки альманаху «Сніп», уже згадуваний А. Метлинський (той самий, котрий парадоксальним чином через декілька років забув про цей альманах та про вміщення в ньому віршів Петренка) 26 серпня 1840 р. писав тому ж таки І. Срезневському: «…Корсун набрал [книжище] малороссийской всячины; но тут же является и поэт истинный, не нам чета, студент бедный, без роду и племени, некто Петренко» ([13], С. 138. Підкреслення автора листа; див. також: [20], С. 336–337).
Отже, в альманасі «Сніп», що мав підзаголовок «Український новорочник» і що його, як зазначено на титульній сторінці, «зкрутив Александр Корсун» (до речі, тоді — сам іще студент Харківського університету, що курс на тому ж таки юридичному факультеті проходив роком пізніше від М. Петренка), відбувається дебют на той час молодого, 24-річного поета.
Із чиїх же творів «скручено» «Сніп»? Розпочинає альманах трагедія (на матеріалі з української історії) «Переяславська ніч» М. Костомарова, ровесника Петренка, але натоді — уже відомого літератора, в чиєму доробку уже були драма «Сава Чалий» (Х., 1838), віршові збірки «Українськії балади» (Х., 1839) та «Вітка» (Х., 1840); розділ, відведений Костомарову, доповнюють у «Снопі» іще декілька його віршів — зокрема цикл «Єврейські співанки» (переспіви циклу Байрона з такою ж назвою, що в свою чергу є інтерпретаціями біблійних тем).
Також уже знаним літератором був ще один представлений у «Снопі» автор — Степан Писаревський, на той час уже покійний; під псевдонімом Стецько Шереперя у Харкові в 1840 р. була видана його оперета «Купала на Івана», в народі були уже відомі створені ним пісні — «За Німань
