114
Михайло Петренко. Життя і творчість
У XX столітті вірші Михайла Петренка друкували в багатьох виданнях, але в деяких із них було опубліковано лише кілька творів. Так, наприклад, видавець 4-томної «Антології української поезії» [17] (1957 рік, упорядкування та вступна стаття академіка М. Рильського) зазначив:
При підготовці I та II томів упорядник з різноманітної творчої спадщини того чи іншого дожовтневого поета прагнув включити у це видання лише кращі поетичні твори, які на свій час були певним досягненням, зокрема з погляду тематики чи художньої форми.
До «Антології» увійшли всього два вірші М. Петренка, й обидва згадані у вступній статті Максима Рильського:
Представниками сентиментального, почасти романтичного напрямку в українській літературі були такі попередники й сучасники Шевченка, як Степан Писаревський (80 рр. XVIII ст. – 1839), Віктор Забіла (1808–1869), Михайло Петренко (1817–?), Олександр Афанасьєв-Чужбинський (1817–1875).
…
Ім’я Михайла Петренка мало відоме широкому загалові, але його пісня «Небо» («Дивлюся на небо») міцно ввійшла в репертуар наших співаків. Граціозний віршик Петренка «Минулися мої ходи» близько стоїть до фольклорних зразків.
Усі відомі на той час поезії М. Петренка було опубліковано у збірці «Віктор Забіла. Михайло Петренко» [18] та у двох виданнях, присвячених творчості українських поетів-романтиків XIX століття, а саме, у збірці 1968 року «Українські поети-романтики 20–40-их років XIX ст.» [21] та в томі «Українські поети-романтики» [26], виданому в 1987 році в серії «Дожовтнева українська література».
