Сторінка:Lyrics by Anatoly Svydnytski.djvu/10

Цю сторінку схвалено

Автограф невідомий.

У паперах члена Чернігівської громади, учасника революційного товариства «Земля і воля» І. О. Андрущенка під час арешту було знайдено список вірша, довший від першодруку на дві строфи (зберігається в ЦДАЖР СРСР у Москві, ф. 112 (ОППС), оп. 1, №72, «Производство высочайше учрежденной в С.-Петербурге следственной комиссии об Иване Андрущенко», т. 1, арк. 237).

Пісня «Горлиця» написана під час навчання Свидницького в університеті і висвітлює процес закріпачення Слобідської України — «Слобіджанки», що шукала волі — «слободи».

Подається за списком І. Андрущенка.


«РОСТЕ ДОЛОМ БЕРЕЗИНА…»

Вперше надруковано в журн. «Україна», 1924, № 4, с. 97—98.

Включено до вид.: Свидницький А. Твори, 1958, с. 481—483.

Автограф зберігається в ЦНБ, ф. III, № 4075. Це податок до листа А. Свидницького до В. С. Гнилосирова від 21.V 1862 р., в якому йшлося про невдоволення селян царською реформою 1861 р., про їхню відмову навіть під військовою погрозою викуповувати втридорога панську землю і про ілюзорну надію бідняків на встановлення «справедливої» царської волі. Вірш «Росте долом березина…» й навіяний подібними громадськими настроями.

Подається за автографом.

1 Задзвонили напровесні, прочитали волю… — Йдеться про царський маніфест і «Положення» 19 лютого 1861 р. про скасування кріпосної залежності від поміщиків на під'яремних умовах.

2 Поки нема з'їзду… — Спірні питання щодо нарізування земельних наділів колишнім кріпакам мали розв'язувати так звані мирові з'їзди (з'їзди мирових посередників), у справедливості яких письменник явно сумнівався.


ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНІ НАРИСИ ТА СТАТТІ
ЗЛОЙ ДУХ
(Народные южнорусские поверья)

Вперше надруковано у газ. «Киевлявин», 1872, 16 березня, № 33.

Автограф невідомий.

Включено до вид.: Свидницький А. Твори, 1958, с. 351—357.

Датується 1860 р. на підставі оголошення в журналі «Основа», редакція якого обіцяла надрукувати статтю, але з невідомих причин не опублікувала її. Стаття була написана під час навчання А. Свидницького у Київському університеті. Одна із авторських назв — «Чорт» — зазначена у листі А. Свидницького до П. Єфименка (серпень 1862 р.): «Опріч мого чорта, мовлявсь, я послав в «Основу» «Відьми, чарівниці й опирі» — народні оповідання, такі ж як і «Чорт» (в чорта і «відміна» вмістилася)».

Ймовірно, що фольклорні записи у цій та інших етнографічних статтях А. Свидиицький зробив відповідно до програми збирання етнографічних матеріалів, укладеної на історико-філологічному факультеті Київського університету.

Можливо, стаття «Злой дух (Народные южнорусские поверья)» є частиною великої однойменної розвідки А. Свидницького, в якій, за