Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/92

Цю сторінку схвалено

88

Книга Вихід 10, 11

ранок, — і східній вітер наніс сарани́!

 14 І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!

 15 І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!

 16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!

 17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“

 18 І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.

 19 І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного[1] моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.

 20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.

Дев'ята кара: те́мрява

 21 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“

 22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.

 23 Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.

 24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“

 25 Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.

 26 І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.

 27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.

 28 І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“

 29 А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“

Заповідження знищити перворідне в Єгипті

11 І сказав Господь до Мойсея: „Ще одну пора́зу наведу́ Я на фараона й на Єгипет. Потому він відпустить вас ізвідси. А коли він бу́де відпускати вас, то зовсім вас вижене звідси!

 2 Скажи ж у ву́ха народу, і нехай пози́чить кожен від свого ближнього, а кожна від своєї ближньої по́суд срібний та по́суд золотий“,

 3 І дав Господь милість тому наро́дові в очах Єгипту. Також і цей муж, Мойсей, був дуже великий в єгипетськім кра́ї в очах фараонових рабів та в очах того наро́ду.

 
  1. В ориґіналі Jam Suf - Очеретяне море, і так всюди; Червоне море — це грецька назва.