794
Книга приповістей Соломонових 12, 13
язик же премудрих — то ліки.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
13 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
8 Викуп за душу[1] люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
- ↑ Тут душа, як часто в біблійній мові — життя.
