Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/787

Ця сторінка вичитана

783

Книга приповістей Соломонових 3, 4

 24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.

 25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —

 26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!

Мудрий прова́дить чесно́тне життя

 27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,

 28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.

 29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.

 30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.

 31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,

 32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.

 33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —

 34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.

 35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.

Навчайтеся мудрости й розуму

4 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,

 2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,

 3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.

 4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце[1] твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!

 5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —

 6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!

 7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

 8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:

 9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!

 10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —

 11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:

  1. У біблійній мові серце — це часто розум.