770
Книга псалмів 134, 135
21 Благослове́нний Господь від Сіону, що ме́шкає в Єрусалимі! Алілу́я!
1 Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
2 Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
3 Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
4 Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
6 Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
7 Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
8 сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
9 місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
11 і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
12 рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
13 Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
14 і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
15 і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
16 Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
17 Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
18 і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
19 Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
20 і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
21 і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
22 на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
23 Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
24 і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
