760
Книга псалмів 118
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.