Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/66

Цю сторінку схвалено

62

Книга Буття 41, 42

Єфрем,[1] бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.

 53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

 54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

 55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.

 56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

 57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

Йосипові брати приходять до нього по хліб

42 А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: „Пощо ви споглядаєте один на о́дного?“

 2 І сказав він: „Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, — і будемо жити, і не помремо“.

 3 І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.

 4 А Веніями́на, Йо́сипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: „Щоб не спіткало його яке нещастя!“

 5 І прибули Ізра́їлеві сини купити хліба разом з іншими, що прихо́дили, бо був голод у Краї ханаанськім.

 6 А Йосип — він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули́ Йо́сипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.

 7 І побачив Йо́сип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: „Звідкіля прибули́ ви?“ А вони відказали: „З ханаанського Кра́ю купити їжі“.

 8 І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.

 9 І згадав Йосип сни, що про них йому снились були́. І сказав він до них: „Ви шпигуни́! Ви́ прибули́ підглянути слабі місця цієї землі“.

 11 А вони відказали йому: „Ні, пане мій, а раби твої прибули́ купити їжі.

 11 Ми всі — сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були́ шпигунами!“

 12 Він же промовив до них: „Ні, — бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!“

 13 А вони відказали: „Дванадцятеро твоїх рабів — брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема“.

 14 І промовив їм Йо́сип: „Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.

 15 Оцим ви будете ви́пробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не при́йде сюди наймолодший ваш брат!

 16 Пошліть з-поміж себе одно́го, і нехай ві́зьме вашого брата, а ви бу́дете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, — клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!“

 17 І він забрав їх під варту на три дні.

 18 А третього дня Йо́сип промовив до них: „Зробіть це — і живіть. Я Бога боюся,

 19 якщо ви правдиві. Один

  1. Ефраїм, Єфре́м — від слова плід, „розмноження“.