625
Книга Йова 5, 6
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
6 А Йов відповів та й сказав:
2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,
3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!
4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...
5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?
6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?
7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.
8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!
9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —
10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!
11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?
12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?
