520
Перша книга хронік 16
нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
