44
Книга Буття 30
8 І сказала Рахіль: „Великою[1] боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.[2]
9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.
10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.
11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.[3]
12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.[4]
14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“
15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“
16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.
17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.[5]
19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.[6]
21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.
22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“
24 І назвала ймення йому: Йо́сип,[7] кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“
25 І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.
26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.
27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх,[8] побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.
28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.
29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
- ↑ В ориґіналі: „Божа боротьба“ — дуже велика боротьба; пор. Пс. 36. 7: „гори Божі“ — надзвичайно високі гори; Пс. 80. 11: кедри Божі — кедри надзвичайно високі. Пор. ще 1 М. 3. 1, 4. 5, 18. 15, Суд. 4. 6, 12, 14.
- ↑ Нафталі — боротьба.
- ↑ Ґад — щастя, слово фінікійське.
- ↑ Асир — блаженство, Ašer.
- ↑ Іссахар — заплата.
- ↑ Завулон — від слова „мешкати“.
- ↑ Йосип — додасть.
- ↑ Macati chen beenecha — знайшов милість в очах твоїх, знайшов милість у тебе. Частий гебраїзм.