Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/20

Цю сторінку схвалено

16

Книга Буття 8, 9

молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

 22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“

Благослове́ння Боже Ноєві й синам його

9 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!

 2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.

 3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.

 4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.

 5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.

 6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.

 7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“

Заповіт Бога з землею

 8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:

 9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.

 10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.

 11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.

 12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:

 13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.

 14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.

 15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.

 16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.

 17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.

Хамів гріх проти батька

 18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.

 19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.

 20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.

 21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.

 22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.

 23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі