Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1324

Ця сторінка вичитана

1320

Євангелія від св. Івана 7, 8

 30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

 31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

 32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

Я піду́ до Отця́

 33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

 34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

 35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

 36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

 37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

 38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

 39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

Незго́да в наро́ді через Ісуса

 40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

 41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

 42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

 43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

Невдалий замір схопи́ти Ісуса

 44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

 45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

 46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

 47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

 48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

 49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

 50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

 51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

 52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

 53 І до дому свого́ пішов кожен.

Ісус прощає грішниці

8 Ісус же на гору Оли́вну пішов.

 2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

 3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,

 4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку[1] пере́любу.

 
  1. Грецьке έπ'αυτοφώρῳ — на гарячому вчинку.