1299
Євангелія від св. Луки 20, 21
30 І другий узяв був ту дружи́ну, та й той вмер бездітний.
31 І третій узяв був її, так само й усі се́меро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
32 А по всіх умерла й жінка.
33 А в воскресі́нні котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружину її“.
34 Ісус же промовив у відповідь їм: „Женяться й заміж виходять сини цього віку.
35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресі́ння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж вихо́дити,
36 ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони ангола́м, і вони сини Божі, синами воскресі́ння бувши.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа „Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим“.
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.“
39 Дехто ж із книжників відповіли та сказали: „Учителю, — Ти добре сказав!“
40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що́.
41 І сказав Він до них: „Як то кажуть, що Христос син Давидів?
42 Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене,
43 поки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
44 Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
45 І, як увесь наро́д слухав, Він промовив до учнів Своїх:
46 „Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на бенке́тах,
47 що вдови́ні хати́ поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
21 І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.
2 Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пти[1] туди вона вки́нула.
3 І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
4 Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.
5 Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
6 „Наді́йдуть ті дні, коли з того, що́ бачите, не зоста́неться й каменя на камені, який не зруйнується“.
7 І запитали Його та сказали: „Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?“
8 Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
9 І, як про ві́йни та ро́зрухи
- ↑ Лепта, гр. λεπτόν, — найдрібніша мідна монета.
