Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1300

Ця сторінка вичитана

1296

Євангелія від св. Луки 19

 3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.

 4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.

 5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“

 6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.

 7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“

 8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.

 9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.

 10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“

Притча про десять мін срібла

 11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.

 12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

 13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін[1], і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.

 14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.

 15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.

 16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.

 17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.

 18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.

 19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.

 20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

 21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.

 22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

 23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“

 24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.

 25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.

 26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.

 27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.

 28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

 
  1. Міна — фунт срібла, 100 драхм.