1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́[1] Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
- ↑ Усі священики єрусалимського храму були поділені на 24 черги чи зміни, кожна по 7 день, від суботи до суботи. Пор. 1 Хр. 24. 3-10.
