Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1255

Ця сторінка вичитана

1251

Євангелія від св. Марка 12

того́ він до них і сказав: „Посоромляться сина мого́!“

 7 А ті винарі міркували собі: „Це спадкоємець; ходім, заморду́ймо його, — і нашою спа́дщина бу́де!“

 8 І вони схопи́ли його та й убили, і викинули його за виноградник.

 9 Отож, що́ пан виноградинка зробить? — Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградинка іншим.

 10 Чи ви не читали в Писа́нні: „Камінь, що його будівни́чі відкинули, — той нарі́жним став ка́менем!

 11 Від Господа сталося це, — і дивне воно в оча́х наших“.

 12 І шукали Його, щоб схопи́ти, але побоялись наро́ду. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю при́тчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.

Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже

 13 I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.

 14 Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“

 15 А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити“.

 16 І прине́сли вони. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“ Ті ж Йому відказали: „Кесарів“.

 17 Ісус тоді каже в відповідь їм: „Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!“ І дивувалися з Нього вони.

Воскресіння мертвих

 18 І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його та сказали:

 19 „Учителю, Мойсей написав нам: „Як помре кому брат, і полишить дружи́ну, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружи́ну його́, та й відновить насіння для брата свого́“.

 20 Було сім братів. І перший взяв дружи́ну й умер, не лишивши дітей.

 21 Другий теж її взяв та й помер, — і він не лиши́в дітей. Так само і третій.

 22 І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.

 23 А в воскресінні, як воскреснуть вони, то котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружи́ну її“.

 24 Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?

 25 Бо як із мертвих воскреснуть, то не бу́дуть женитись, ані заміж вихо́дити, але будуть, немов анголи́ ті на небі.

 26 Що ж до мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як — при кущі́ — сказав йому Бог, промовляючи: „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів“,

 27 Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь ду́же“.

Котра́ заповідь найбільша в Зако́ні

 28 А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм,