1231
Євангелія від св. Марка 1
3 Його ж постать була́, як та бли́скавка, а шати його були білі, як сніг.
4 І від стра́ху перед ним затряслася сторо́жа, та й стала, як мертва.
5 А ангол озвався й промовив жінка́м: „Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'я́того це ви шукаєте.
6 Нема Його тут, — бо воскрес, як сказав. Підійдіть, — подивіться на місце, де знахо́дився Він.
7 Ідіть же хутко, і скажіть Його у́чням, що воскрес Він із мертвих, і ото випере́джує вас в Галілеї, — там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!“
8 І пішли вони хутко від гро́бу, зо стра́хом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.
9 Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: „Ра́ді́йте!“[1] Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.
10 Промовляє тоді їм Ісус: „Не лякайтесь! Ідіть, повідо́мте братів Моїх, — нехай вони йдуть у Галілею, — там побачать Мене!“
11 Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли́ все, що́ сталось.
12 І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали́ сторожі чимало срібняків,
13 і сказали: „Розповідайте: Його учні вночі прибули́, — і вкрали Його, як ми спали.
14 Як почує ж намісник про це, то його ми перекона́ємо, і від клопоту ви́зволимо вас“.
15 І, взявши вони срібняки́, зробили, як на́вчено їх. І проне́слося слово оце між юдеями, і трима́ється аж до сьогодні.
16 Одина́дцять же учнів пішли в Галілею на го́ру, куди звелів їм Ісус.
17 І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.
18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: „Да́на Мені всяка вла́да на небі й на землі.
19 Тож ідіть, і навчі́ть[2] всі наро́ди, христячи їх в їм'я́ Отця, і Сина, і Святого Духа,
20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебува́тиму з вами повсякде́нно аж до кінця віку“! Амі́нь.
1 Поча́ток Єва́нгелії Ісуса Христа, Сина Божого.
2 Як у пророка Ісаї написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є.
