Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1224

Ця сторінка вичитана

1220

Євангелія від св. Матвія 23

 15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас!

Фарисейська клятва

 16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.

 17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?

 18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.

 19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?

 20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.

 21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.

 22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.

Не занедбуйте найважливішого в Зако́ні

 23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.

 24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!

 25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!

 26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!

 27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!

 28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!

Кара синам убійників пророків

 29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,

 30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.

 31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.

 32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!

 33 О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни?

 34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.

 35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного[1] сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!

 36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!

 37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я

  1. Деякі тексти подають „сина Йояди“. Це Захарій, якого гебреї побили камінням за царя Йоаша, пор. 2 Хр. 24. 21, 22.