Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1213

Ця сторінка вичитана

1209

Євангелія від св. Матвія 16, 17

 12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.

Учні визнаю́ть Ісуса за Христа

 13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“

 14 Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“.

 15 Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“

 16 А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“

 17 А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров[1] тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець.

 18 I кажу Я тобі, що Петро ти[2], і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили[3] а́дові не переможуть її.

 19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“!

 20 Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с.

Ісусові треба багато страждати

 21 Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.

 22 І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“

 23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“

Як спасти́ свою душу

 24 Промовив тоді Ісус у́чням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.

 25 Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її.

 26 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою?

Ісус при́йде в славі Отця Свого

 27 Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.

 28 Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не побачать Сина Лю́дського, що йде в Царстві Своїм“.

Переобра́ження Господнє

17 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осі́бно на го́ру високу.

 2 І Він перед ними переобрази́вся[4]: обличчя Його, як те сонце, зася́ло, а одежа Його стала біла, як світло.

 3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля́, і розмовляли із Ним.

 
  1. „Тіло й кров“ (плоть і кров) — людина, гебраїзм.
  2. По-грецькому Πέτρος церк. сл. Петръ, це камінь, а гр. πέτρα це — скеля.
  3. Грецьке πύλαι ворота чи брами, це — сили.
  4. Грецьке μετεμορφώθε, латинське, transfiguratus est церк. слов. Преwбразисж, — змінився, прийняв інший вигляд.