97
Книга Вихід 16, 17
і назбирали хто більше, а хто менше.
18 І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!
19 І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“
20 Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
21 І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.
22 І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
23 А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.
24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.
25 І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.
26 Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того“.
27 І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.
28 І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?
29 Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“
30 І сьомого дня наро́д відпочивав.
31 І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.
32 І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.
33 І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.
34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.
36 А го́мер — він десята частина ефи.[1]
17 І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін на похо́ди свої з нака́зу Господнього, і ота́борилася в Рефідімі. І не було води пити наро́дові.
2 І сварився наро́д із Мойсеєм, і казали вони: „Дайте нам води, і ми бу́демо пити!“ А Мойсей їм сказав: „Чого ви сваритеся зо мною? Нащо випробо́вуєте Господа?“
3 І наро́д був там спраглий води. І ре́мствував наро́д на Мойсея
- ↑ Ефа — міра ваги, приблизно 18 кіло.
