Сторінка:Emile Zola. Tvory. Tom 2. Cherevo Paryzhu (1929).pdf/30

Ця сторінка вичитана

вуна, де сполучались майстерність і могутня сила механічного двигуна, що працює в пеклі паливні, під страшенний шум та лютий гуркіт коліс.

Кльод аж на лаву виліз у захваті. Він заохочував свого супутника милуватись, як сходить сонце над городиною. Її було ціле море. Воно простягалось від церкви Сен-Есташа до Базарної вулиці між двох груп павільйонів. А з обох кінців, на двох перехрестях, ця хвиля ще поширювалась, городина заливала навіть брук. День займався поволі, надзвичайно ніжний, сіруватий, надаючи всьому навколо ясного кольору акварелі. Ці купи городини, що здіймались, наче хвилі під вітром, ця річка зелені, яка немов текла річищем шоси, подібно до поводі від осінніх дощів, набирала ніжних перлистих відтінків, ласкавих фіялкуватих півтонів, молочаво-рожевих, зелених, що переходили в жовтий колір, усіх тих блідих відтінків, що ранками перетворюють небо на мінливу шовкову тканину. І в міру того, як ранок розгорявсь язиками полум'я, городина на вулиці Рамбюто поволі прокидалась, виходила з непевної синяви, що стелилась над землею. Салата, латук, біла та звичайна цикорія, що порозпускались і лежали ще масні від чорноземлі, відкривали свої яскраві серединки; пуки шпинату, кваску, букети артишоків, купи квасолі та гороху, купи салати-латуку, перев'язаного соломою, розвертали всі відтінки зеленого кольору, починаючи від яскравої зелені стрючків до темного й густого кольору листя. Ця безперервна гама фарб поволі завмирала смугами на стеблі селери та пучках прасу. Проте, різке гарчання тонів давали яскраві плями моркви, чисті плями ріпи, розсипані у величезній кількості вздовж базару, освітлюючи його яскравістю цих двох кольорів. На перехресті Базарної вулиці здіймалися цілі гори капусти: великі білі голівки, дебелі та тверді, мов гарматні набої з білого металу, збірчаста капуста, що її велике листя подібне було до бронзових чар, і нарешті червона, яку ранішня зоря перетворювала на пишні квіти відтінку винної гущі, з карміновими та темношкарлатними жилками. На другім кінці, на перехресті під цеквою Сен-Есташа, вхід на вулицю Рамбюто