у великій ковбасні Кеню-Ґраделів запанувала похмура туга; дзеркала зблідли, мармур видавався білий, як лід, варене м'ясо на прилавку спало важким сном у жовтій товщі, в озерах каламутного холодцю. Навіть Кльод колись зайшов до магазину з єдиною метою сказати своїй тітці, що її вітрина виглядає «зовсім сердитою». Так воно й було. На підстилці тонко нарізаного блакитного паперу страсбурзькі язики мали білуватий мелянхолійний відтінок, наче висунені язики хворих. А добродушні жовті обличчя печених поросят виглядали такими кволими під сумними зеленими паперовими помпонами. Покупці, приходячи в лавку купити кільце кров'яної ковбаси, смальцю на десять су або півфунта фритюру, обов'язково приглушали голос, як біля покійника. Спідниці двох чи трьох тонкослізких сусідок завжди оточували вистиглу грільню. Красуня Ліза носила жалобу по своїй ковбасні з великою гідністю. Вона з найбільшою бездоганністю спускала свої білі фартухи на чорну сукню. Її чисті руки, стягнені широкими манжетами, її лице, ще краще під серпанком пристойного суму, ясно говорили цілому кварталові, всім цікавим, які від ранку до смерканку відвідували магазин, що на господарів упала незаслужена кара, та що ковбасниця знала її джерело і зуміє подолати її. Час від часу Ліза нахилялася до двох золотих рибок, що також були стурбовані й мляво плавали в акваріюмі. В погляді господині вони бачили обіцянку кращих днів.
Вродлива ковбасниця дозволяла собі одну тільки розривку: вона не боялася тепер гладити досхочу своєю рукою шовкове Маржоленове підборіддя. Він допіру вийшов з лікарні; голова йому загоїлася, він був такий самий товстий та веселий, як і перше, тільки дурний, ще дурніший як був, зовсім ідіот. Розколина в черепі, мабуть, дійшла до мозку. Він тепер був твариною. Маржолен мав наївність п'ятилітньої дитини і тіло велетня. Він сміявся, сюсюкав, не вмів як слід слова вимовити, а був тихий та слухняний, як ягнятко. Кадіна цілком запанувала над ним. Спочатку вона дивувалась, а потім зраділа, що може робити з цією чудовою твариною все, що схоче. Дівчина клала його в кошик з пір'ям, тягла
