— Ет, що вигадали! — відповів Лебіґр, що мав звичку помовчувати.
Він був трохи блідий і поглядав на Льоґра, який тихенько терся горбом до скляної перегородки.
— Це самі припущення, — пробуркотів авкціоніст.
— Еге, як хочете, припущення, — відповів вільний учитель, — проте, я знаю, як це робиться… В кожнім разі я ще тепер не дамся тюремникам. Ви робіть, що хочете, але я не радив би вам, а надто мосьє Лебіґрові, лізти в цю кашу; адже вам першим ділом зачинять винарню.
Льоґр не втримався від посмішки. Шарве чимало разів говорив з ними в такім роді; мабуть, він мав охоту відбити їх від Фльорана, залякавши їх. Та тим часом вони обидва були такі спокійні та певні, що Шарве дуже дивувався. Проте, вони з Клеманс іще досі реґулярно з'являлися вечорами до винарні. Висока чорнявка не вела більше реєстрів у павільйоні морської риби. Мосьє Манурі її виставив.
— Погань усі ці фактори, — буркотів Льоґр.
Клеманс, спершися спиною до перегородки, крутила цигарку своїми довгими тонкими пальцями й рішуче відповідала:
— Е, в нас сварка вийшла!.. Наші політичні переконання протилежні, ось де ґрунт. Цей Манурі має калитку таку товсту, як він сам, і ладен чоботи лизати імператорові. Та ж якби контора була моя, я б також і дня не протримала його на службі.
Насправді Клеманс любила часом невдало пожартувати, і одного ранку, на власну потіху, написала в реєстрах продажу проти зазначених тут камбул, скатів та лобанів імення відомих двірських дам та кавалерів. Ці риб'ячі назви, приклеєні до найвищих вельмож, ця оцінка графинь та баронес, що продавалися по тридцять су штука, до смерти перелякали мосьє Манурі. А Ґавар іще й досі сміявся з того дотепу.
— Байдуже, — казав він, кляскаючи по руці Клеманс, — зате ви в нас, як справжній чоловік.
Клеманс винайшла новий спосіб ґроґ готувати. Спочатку вона наливала до склянки окріп, потому крапля
