пристойну даму. І найгірше для неї було чути, як вихваляють гарні манери її суперниці. Стара Меґюден це помітила. Від тої пори вона допікала дочці саме з цього боку.
— Я бачила мадам Кеню під дверима ковбасні, — говорила вона ввечері. — Дивно, як ця жінка гарно виглядає і яка вона завжди чистенька, одразу видко справжню пані… А все тому, що сидить за касою. Сидіти за касою — це зберігає жінку й надає їй гідного вигляду.
У цих словах був натяк на Лебіґрову пропозицію. Красуня-Нормандка не відповідала і на хвилину замислювалась. Вона уявляла собі, як би вона сиділа за касою винарні на другім розі вулиці Пірует, на противагу красуні Лізі. Це був перший крок до руїни її теперішнього кохання.
Справді, боронити Фльорана щодалі було важче. Всенький квартал повстав проти нього; здавалося, що кожен особисто зацікавлений у тім, щоб інспектора забрали. Тепер на базарі одні присягалися, що він запродався поліції. Другі запевняли, що бачили його в льоху, там, де переховують олію; він силкувався зробити дірку в металічній оббивці комори, щоб кидати туди запалені сірники. Це був цілий потік наклепів та клятьби, який набув великих розмірів, дарма, що ніхто не знав його джерела. Павільйон морської риби останній приєднався до загального повстання. Рибаски любили Фльорана за його лагідність. Вони якийсь час його боронили, та нарешті перекупки з павільйонів молочарських продуктів та садовини їх підбили. Тоді знову спалахнула війна цих великих животів та потворних перс проти сухорлявого. Він знову загубився між широкими спідницями та корсажами, що мало не тріскались на своїх власницях; вони люто кружляли навколо його костистих гострих плечей. А він нічого не бачив і простував до здійснення своєї настирливої ідеї.
Тепер у всякий час можна було побачити чорний капелюх мадемуазель Саже, що з'являвся серед цієї метушні по різних кутах базарного кварталу. Її маленьке бліде лице наче множилось. Вона заприсяглась
