магазином і дуже добре поводилася, затуливши вуста, з поважним виглядом шостилітньої маленької жінки, що боїться замаститись. Її коротенькі твердо накрохмалені спіднички здувались, як у балетної танцюристки, відкриваючи акуратно натягнені біленькі панчішки та блискучі ясноблакитні черевички; довгий фартушок, що починався від самого вирізу на шийці, на плечах був оздоблений вузеньким вишиваним воланом, що спадав на чарівні дитячі ручки, рожеві й пухкенькі. У вухах були бірюзові сережки, на шиї блищав хрестик, на гладко зачісаній головці була пов'язана блакитна оксамитка. Товстенька та ніжна дівчинка дуже скидалась на свою матір і мала суто-паризьку грацію нової цяцьки. Мюш із Нового Ринку побачив її. Він пускав у канаву маленьких дохлих рибок, вода їх забирала, він слідом біг за ними пішоходом і кричав, що вони пливуть. Та, побачивши Поліну, таку чистеньку й пристойну, він схотів перейти на той бік вулиці. Пішов як був, без шапки, в подертій блюзі; штани йому спадали, відкриваючи сорочину. Взагалі Мюш був обідраний, як семилітній бешкетник. Мати суворо заборонила йому гратися «з тою дурною гладухою, яку батьки так напихають, що вона скоро лусне».
Хлопчик походив навколо, нарешті наблизився до колишньої приятельки й хотів торкнутися пальцем блакитних смужок гарненької спіднички. Спочатку його увага була дуже приємна Поліні, але від його пальця вона відсунулася з гидливою міною, промовивши:
— Не руш мене… Мама не хоче…
Це насмішило маленького Мюша. Він був великий задерика й майстер на різні витівки.
— Дурна ти, я тобі кажу… Що з того, що мама не хоче?.. Давай у штовханці гратися!
Тут, видко, прийшла йому охота замастити це парадне вбрання. Дівчинка, побачивши, що він хоче її штовхнути в спину, відсунулась далі, вдаючи, що йде додому. Тоді він зробився дуже лагідний і підтяг свої штанці з виглядом вихованої та досвідченої людини:
— Дурненька, це ж жарти!.. Ти така гарна в цім убранні. Це мамин хрестик?
