Коли красуня ковбасниця знову переходила майданом, красуня Нормандка, що на неї чекала, пізнала суперницю з її широкої спідниці.
— Ну-ну! — скрикнула вона. — Гладке бабило більш як годину в церкві висиділо. Як попи висмоктують з неї гріхи, то прислужники в чергу стають, щоб виливати відрами той бруд на вулицю.
Другого ранку Ліза просто піднялася до Фльоранової кімнати. Вона спокійно там розташувалася, певна, що її не потурбують, маючи намір збрехати, начебто прийшла глянути, чи чиста білизна на постелі, якби Фльоран застукав її у себе. Ліза бачила його долі, в павільйоні морської риби, де він був дуже заклопотаний. Сівши край столу, вона висунула шухляду, поклала її до себе на коліна й обережно спорожнила, звертаючи увагу на те, як лежали папери, щоб покласти їх потім назад так само. Спочатку Ліза знайшла перші розділи твору за Каєну, далі пляни різних реформ: проєкт замінити податки на таксу торговельних згод та плян реформи адміністративної системи Ринку, і багато інших. Ці сторінки, дрібненько списані, здалися Лізі тяжко нудними. Вона вже хотіла засунути шухляду, переконавшися, що Фльоран десь в інше місце ховає докази своїх злочинних намірів, і роздумуючи, чи не слід перерити його ліжко, коли раптом їй навернувся на очі конверт із фотографією Нормандки. Фотографія була трохи темна. Молодиця зфотографувалася стоячи, спершись рукою на якусь колону. На ній були всі її самоцвіти й пишна, нова шовкова сукня, а на лиці грала безсоромна посмішка. Ліза раптом забула і Фльорана, і свій страх, і навіть мету, з якою прийшла нагору. Вона поринула в розглядання, як жінка, що може вивчати свою суперницю, не поспішаючи, не боячись, що її застукають на цьому. Ніколи ще не щастило їй розглянути так близько Люїзу Меґюден. Вона дивилась на волосся, ніс, вуста, то віддаляючи, то наближаючи до очей фотографію. Потому, закопиливши вуста, ковбасниця перечитала напис на звороті, написаний великими кривими літерами: «Люїза своєму другові — Фльоранові». Це її обурило. Вона вважала в цьому без
