Сторінка:Emile Zola. Tvory. Tom 2. Cherevo Paryzhu (1929).pdf/219

Ця сторінка вичитана

невпинно розповідав різні подробиці: кров тече уздовж кам'яних лав, на підлозі утворюються калюжі. Сторожі що дві години миють підлогу водою з помпи, шорсткими щітками відтирають криваві плями. Як красуня нахилилась над отвором труби, куди стікає вода та кров, Маржолен розповів їй інші цікаві речі: після зливи вода заливає льох через цей отвір; колись вона піднялася аж на тридцять сантиметрів, довелося переносити живність у другий бік підземелля, бо воно трошки згористе в цей бік. Хлопець досі сміявся, згадуючи, який гармидер зчинили перелякані тварини. Покінчивши з цим, він не знав, що ще розказати, але раптом згадав за вентилятор. Він повів молодицю в глиб підземелля й казав їй підвести очі. Тут вона побачила порожню середину однієї з тих башт, що стоять на кожнім розі Ринку; це була наче широка вивідна труба, кудою підіймався сморід із комор. Маржолен замовчав у цім куті, повнім їдких заразливих запахів; вони їли очі, як гуано. Проте, юнак був розпалений та наелектризований. Ніздрі йому роздувались. Маржолен із силою втягав у себе повітря, мов це надавало відваги його бажанню. Вже чверть години, відколи хлопець був у льоху з пишною ковбасницею; цей сморід та теплота живих тварин п'янили його. Тепер він уже не ніяковів; він повний був бажань, їх підогрівав послід цього курника з низьким склепінням, що здавалося чорним у пітьмі.

— Ну, ходімо, — промовила Ліза. — Ти хороший хлопчик, що показав мені все це… Як прийдеш до нас у ковбасню, я тебе прийму чимсь смачненьким.

Вона взяла його за підборіддя, як часто робила це, не помічаючи, що Маржолен уже не дитина. Красуня й сама була трохи розпалена; ця прогулянка під землею зворушила її ніжним хвилюванням, яке вона охоче смакувала, як щось дозволене, з чого не може бути поганих наслідків. Можливо, що її рука трохи довше, ніж звичайно, залишилася під парубочим підборіддям, воно ж було таке ніжне! Тоді, при цій ласці, йдучи за своїм інстинктом і озирнувшись на всі боки, чи немає кого поблизу, Маржолен набрався духу й кинувся на дебелу молодицю із силою бугая. Він ухопив її за плечі