Сторінка:Emile Zola. Tvory. Tom 2. Cherevo Paryzhu (1929).pdf/213

Ця сторінка вичитана

лими годинами, спочиваючи, від своїх довгих прохідок. Звичайно хлопець сідав, простягав ноги на другий стілець і спирався головою на маленький буфет під задньою стінкою. Взимку він милувався виставленою дичиною: дикі кози, що були підвішані сторч, із перебитими передніми ногами, зв'язаними на шиї; намиста із жайворонків гірляндами висіли навколо крамниці, мов дикунські прикраси; великі руді зайці, семенасті куріпки, водяний птах, наче сіра бронза, російські рябці, що їх приставляють у вівсяній соломі, перемішаній з дерев'яним вугіллям, та фазани, препишні фазани, з яскравочервоними чубчиками, зеленою отласовою шийкою, золотим плащем та з пломенистим хвостом, що тягнеться по землі, наче шлейф двірської дами. Все це пір'я нагадувало Маржоленові Кадіну та ночі кохання в кошиках, напханих м'яким пухом.

Того дня гарна ковбасниця знайшла хлопця серед живности. Стояла погода; у вузьких переходах Нового Ринку повівав вітрець. Молодиця мусіла нахилитися, щоб побачити Маржолена в далекім куті крамниці поза сировим птахом, виставленим у вікні. Згори спускались підвішені на залізній штабі з гаками ситі гуси, зачеплені за криваву рану на довгій витягненій шиї; їхні великі черева червоніли крізь тонкий пух і заокруглялися подібно до голого людського тіла серед білого пір'я хвоста та крил, що нагадувало білизну. З тої самої штаби висіли, розкинувши лапи, наче наставившись далеко скочити, і заклавши назад вуха, кролі з сірими спинками; їхні пухнасті білі хвостики були задерті догори, а мордочки з вищиреними гострими зубами та каламутними очима сміялися сміхом мертвої істоти. На прилавку обскубані курчата випинали ситі грудки, натягнені на грудну кістку; голуби в лозових кошиках мали ніжну шкірку невинних істот; качки з грубшою шкіркою розчепірювали полотна своїх лапок; три добрі індички з синіми крапками на обскубанім животі, наче на голенім чоловічім підборідді, спали на спині з зашитим горлом, порозпускавши чорне віяло свого хвоста. Біля них на тарілках були розкладені тельбухи: печінки, пупи, шиї, лапи, крила, а на довгастім блюді