динку селери десь у темнім куті льоху. Колись він украв копченого оселедця, і вони з Кадіною з насолодою їли його на даху павільйона морської риби, сидячи на краю ринви. В Новім Ринку не було такого темного закутка, де б Маржолен з Кадіною не справляли своїх ніжних бенкетів двох закоханих. Базарний квартал, ці низки відкритих крамниць, повних садовини, пиріжків, консервів, уже не був для них недосяжним раєм, повз який ці голодні ласуни перше проходили з мовчазною заздрістю. Вони тепер простягали руки до рундуків і вхитрялися вкрасти де сливку, де пригорщу вишень, або кусок тріски. Свавільники набирали провізії також у самім ринку; переходячи рядами, вони поглядали, де що впаде, а часто-густо навмисне перекидали кошики, мов ненароком зачепивши їх плечем. Це було справжнє мародерство, та, проте, великі рахунки зростали в тій крамниці на вулиці Ґранд-Трюандрі, де Кадіні давали набір смажену картоплю. Ця крамничка спиралась на стару похилу хату, підперту товстими замшілими дошками. Там продавали варені равлики, що плавали в прозорій воді, налитій у великі порцелянові салатники; там стояли блюда смаженої в надто товстім шарі тіста дрібної камбали; смажені підгорілі оселедці були тверді, наче дерев'яні; з краю плити варились накраяні шматочками флячки. Кадіна протягом тижня набирала без грошей в оцій крамничці часом аж на двадцять су різних делікатесів; цей борг страшив її, — їй треба було продати незчисленну кількість фіялкових букетиків, бо на Маржолена годі було сподіватись; та ще Кадіна мусіла віддячувати Леонові за його ґречність; вона навіть трохи встидалася, що ніколи не може почастувати його хоч будь-якою м'ясною стравою.
А Леон почав уже тягати цілі шинки. Хлопчина мав звичай усе ховати собі за пазуху. Зійшовши нагору з ковбасні, він витягав з-під сорочки обрізки ковбас, кусочки паштету з печінки, свинячу шкіру, зрізану з шинки. Ані хліба, ані трунків при цьому не подавалось. Колись, бенкетуючи вночі, Маржолен помітив, що Леон між двома кусками ковбаси поцілував Кадіну. Він зареготався. Він міг би вбити мізерного ковбасника своїм
