літерами та цифрами, навалені проти комісійних магазинів на вулиці Берже. Люди встановлювали їх купа на купу симетрично на площадку. Та коли купи на площадці досягали височини першого поверху, тоді робітникові, що стоїть долі, доводиться з розмаху кидати цілу купу кошиків, а тому, хто стоїть на площадці, треба розчепіривши руки, спіймати кинуті кошики. Кльод кохався в силі та спритності; він цілими годинами споглядав за перельотом цих мас лозових кошиків і реготався, коли з надто сильного розмаху вони перелітали через віз на середину бруку. Митець також дуже любив пішоходи вулиць Рамбюто й Пон-Неф, де на розі фруктового павільйону сидять перекупки. Йому подобалась городина, розкладена просто неба на столах, обтягнених намоченим чорним сукном. О четвертій годині сонце запалювало ввесь цей зелений куточок. Митець ходив уздовж рядів, з цікавістю поглядаючи на кольоритні голови сідух: молоді, з волоссям, захованим під сітку, вже загрублі від суворого життя та поморщені, червонолиці голови старих згорблених сідух у жовтих фулярових чепцях.
Кадіна і Маржолен відмовлялися йти з Кльодом, побачивши здалеку тітку Шантмес, що загрожувала їм кулаком, гніваючись, що вони знов удвох б'ють байдики. Молода пара приєднувалась до митця тільки на протилежнім пішоході. Там він поглядав через вулицю і знаходив чудовий сюжет для малюнка: рундуки перекупок під великими облізлими парасолями, червоними, синіми та фіялковими, поприв'язуваними до фартухів. Ці парасолі на майдані являли собою мов пасмо гір, а могутні гладкі жіночі постаті червоніли в сяйві соняшного заходу; жовтогарячі тони догоряли на купках моркви та ріпи. Якась перекупка, неохайна столітня відьма, ховала свої три мізерні кущики салати під рожевим шовковим парасолем, подертим та жалюгідним.
Тим часом Кадіна й Маржолен зазнайомилися з Леоном, учнем із ковбасні Кеню-Ґраделів, коли він одного разу ніс десь по сусідстві круглий пиріг з м'ясом. Пустуни побачили, як учень підняв покришку каструлі в темнім куті Мондетурської вулиці й обережно відколуп-
