вони були в себе вдома, в них був притулок, де можна було безкарно обійматися досхочу. Вони чули навколо себе галас юрби і сміялися з неї, відділені від перехожих тоненькою перегородкою. Не раз свавільники пирскали зо сміху, коли перехожі зупинялися за два кроки від них, і гадки не маючи, що тут близько є діти. Пустуни робили собі отвори, немов бійниці, і визирали одним оком із своєї фортеці. Коли достигали вишні, Кадіна добре влучала кісточками в ніс усім старим бабам, що проходили повз них; це тим більше звеселяло дітвору, що остовпілі баби розгублено озирались на всі боки, не розуміючи, звідкіля летить цей град вишневих кісточок.
Волоцюги робили також мандрівки в глибокі льохи і знали там усі темні ями; вони вміли перелазити через зачинені ґрати. Найулюбленішою їхньою подорожжю було залазити на полотно залізниці, прокладеної під землею; проектовані лінії мали сполучити цю залізницю з різними станціями. Перегони залізниці проходили під критими вулицями, поділяючи льохи кожного павільйону. На всіх перехрестях було вже навіть установлено рухливі плятформи, готові до вжитку. Нарешті Кадіна та Маржолен таки відшукали в грубій дубовій перегородці, що закривала їм дорогу до залізниці, одну дошку, не дуже міцно прибиту; вони навчилися її відсувати, і це дало їм змогу вільно заходити в підземілля. Тут вони були відділені від усього світу. Париж увесь час тупотів угорі над ними, на вулицях ринку. Залізниця простягала свої переходи, безлюдні галерії з плямами світла під отворами в склепінні, що були забрані чавунними ґратами; у темних кутах світився газ. Діти гуляли тут, наче у своїм власнім паляці, певні, що ніхто їх не потурбує, щасливі з цієї голосної тиші, з неясних відлисків світла, з цієї мовчанки підземелля, де їхнє кумедне дитяче кохання набувало тремтіння мелодрами. Із сусідніх льохів поміж товстили дошками до них доходили різноманітні запахи: нудкі пахощі городини, вогкість морської риби, сморід сиру, живе тепло пташине. То були поживні хвилі, які Кадіна та Маржолен вбирали в себе між поцілунками в алькові темряви, де вони
