даж починався о четвертій годині; на базарі продавалося зрізаних квітів на яких сто тисяч франків, а сідухи заробляли по двісті франків протягом кількох годин. Такими днями тільки Кадінині кучері видко було з-поміж братків, резеди та стокроток; вона потопала, зникала під квітами й цілими днями насаджувала їх на комишеві стеблинки. За кілька тижнів дівчинка набула великої спритности у своїм ремеслі і виявила ориґінальну грацію. Її букети не кожному подобались; вони викликали усмішку, турбували, в них був відтінок жорстокої наївности. Червоне тут домінувало, перемішане з іншими гарячими кольорами, — блакитним, жовтим, фіялковим, у спосіб варварський та чарівний. Ранками, коли Кадіна щипала Маржолена й дрочила його до плачу, вона складала жорстокі букети, що нагадували розгнівану дівчину, букети з гострим запахом, дражливими кольорами. Та іншими ранками, коли маленьку квітникарку зворушувало якесь горе або радість, у її букетах переважали тони сріблясто-сірі, надзвичайно ніжні, непомітні, і квіти добиралося з тонким запахом. Вона вміщала троянди, мов криваві відкриті серця, в озера білих стокроток, руді півники, наче червоне полум'я, гарчали посеред тихої зелені. Дівчина ткала перські килими складного визерунку, добираючи квітку до квітки, мов на канві, складала віяла з переливами, ніжними, наче мережево. Її твори часом зворушували чарівною непорочністю, а іноді вони нагадували огрядну постать; це були мрії, призначені для бакалійниць або для маркіз; у них відчувалась незграбність непорочного дівоцтва, або сласна жага куртизанки — витончена фантазія дванадцятилітньої парижанки, в якій прокидалася жінка.
Кадіна шанувала лише дві речі: білий бузок, що його вісім-десять стеблинок коштують узимку від п'ятнадцяти до двадцяти франків, та камелії, ще дорожчі від бузку, що їх привозять у вистелених мохом коробочках, загорнувши у вату. Вона дотикалася до них, мов до клейнодів, ніжно, затаївши дух, щоб не пошкодити їм подихом; із безмежною обережністю дівчинка прив'язувала до комишевих прутиків їхні коротенькі стеблини. Вона говорила за них побожним тоном, розповідаючи
