І тупотіли ногами, нацьковуючи Меґюденів, мов собак, на їхню жертву.
Декотрі аж вискакували з-за своїх прилавків, мов хотіли вчепитись у волосся жалюгідній служниці, що потопала в потоці огидної лайки.
— Зараз же поверніть цій дівчині десять франків, — суворо сказав Фльоран, довідавшись у чому справа.
Але тут тітка Меґюден розпірилася остаточно:
— А ти відкіля такий узявся? Ану, геть звідціля!.. Ось дивись, як я віддаю десять франків!
І вона, розмахнувшись, кинула камбулу просто в лице служниці. Та скривавилась, а риба впала на кам'яну підлогу, мов мокра ганчірка. Цей дикий вибрик розгнівав Фльорана. Красуня Нормандка аж налякалась і поточилася назад, коли він закричав:
— Зачиняю вашу торгівлю на вісім день. Я зовсім позбавлю вас місця в Новому Ринку, чуєте!
Ззаду нього почалися свистки, але він повернувся з таким загрозливим поглядом, що перекупки принишкли, вдаючи, наче жодної участи не брали в цьому скандалі. Коли Меґюдени повернули овернці її десять франків, інспектор примусів їх зараз же зачинити свою крамницю. Стара Меґюден мало не задушилася від злости, а дочка мовчала, бліда, як крейда. Як це, її, красуню Нормандку, виганяють геть! Клер своїм спокійним голосом завважила, що її сестрі так і треба, і дівчата мало не вчепилися в коси одна одній увечері, в себе вдома, на вулиці Пірует.
За вісім день, коли Меґюдени повернулися на своє місце, вони поводилися тихо, церемонно, мало говорили, затаївши в собі запеклу лють. Проте, вони знайшли в настроях Нового Ринку велику зміну: всенький павільйон заспокоївся, в ньому запанував лад. Від того дня, мабуть, Люїза почала обмірковувати плян жорстокої помсти. Вона добре тямила, що їй влетіло через під'юджування ковбасниці. Ліза другого дня після баталії зустрілася з нею і глянула так звисока, що Люїза Меґюден заприсяглася віддячитися суперниці як слід за її погорду. По всіх закутках Ринку пішли безкінечні наради з мадемуазель Саже, мадам Лекер та Сар'єтою. Та
