смішили Клер. Вона кинула цього угра, спіймала іншого; вона рилась у басейні, перевертаючи своїми тоненькими пальчиками цю купу змій.
Потому Клер постояла ще хвилину, розказуючи, що тепер продаж іде погано. Розносники торгують на площадці критої вулиці і перебивають покупців. Вона не витерла своєї голої руки, свіжої від холодної води, і з кожного пальця стікали великі краплі.
— Ах! — нагадала собі Клер, — ще ж треба показати вам моїх коропів.
Вона відкрила треті ґрати й обома руками витягла коропа, що бив хвостом в агонії. Та дівчина почала шукати другого, меншого; цього вона могла втримати одною рукою, хоч рука трохи розкривалася під натиском боків, коли риба зявала. Їй спало на думку засунути великий палець коропові в розкриту пащу.
— Вони не кусають, — прошепотіла вона з тихим сміхом, — вони не лихі… Я навіть раків не боюся.
Білявка знову спустила руку в саджавку, до переділки, де кишіла якась жива маса, і витягла рака, що вчепився їй клішнею за палець. Клер спочатку силкувалася його струсити, та, мабуть, рак її щипав дуже боляче, бо вона вся зчервоніла і з пересердя відломила йому клішню, ввесь час посміхаючись.
— А от щуці я б не довірилась, — говорила дівчина, щоб не показати свого хвилювання. — Вона мені, як ножицями, відтяла б пальці.
І Клер показала великі щуки, що лежали на надзвичайно чистій, побілілій від лугу, дошці, поруч із бронзовими линами та невеликими купками окунів. Тепер її руки були вкриті слизотою від коропів; вона їх випростовувала, стоячи у вогкості басейну над мокрими рибами, розкладеними на прилавку. Її оточував якийсь запах свіжости, з тих сильних запахів, що здіймаються від очерету та твані, де цвіте жовте латаття, коли риба треться, солодко й похітливо виніжуючись на сонечку. Клер обтирала фартухом руки і спокійно посміхалася Ця дівчина мала льодову кров, її не хвилювало млосне тремтіння холодних пестощів річної води.
Прихильність Клер Меґюден була Фльоранові малою
