дах, які наперед докладно обговорили, і на підставі угоди, якої обоє ретельно додержувалися. Фльоран здивовано поглядав на молодицю й нарешті пригадав, де бачив її перше: це була та сама висока чорнявка, що вела таблиці на авкціоні, в павільйоні морської риби і, пишучи, витягала пальці з виглядом добре вихованої панночки.
Роза ввійшла слідом за новими гостями й мовчки поставила високу чарку перед Шарве та тацу перед Клеманс; молодиця зараз же взялася з діловим виглядом готувати собі ґроґ; вона парила окропом кусочки цитрини, видушувала їх чайною ложечкою, досипала цукру й доливала рому, дивлячись на світ крізь пляшечку, щоб не налити більш од належної маленької чарочки.
Гавар зазнайомив Фльорана з присутніми, а надто з Шарве: він відрекомендував їх одне одному, як учителів, людей надзвичайно здатних, і зауважив, що вони доконче повинні заприязнитись. Але скидалося на це, що торговець живністю вже перше розповідав щось за Фльорана, бо нові знайомі виразно й міцно, по-масонському, потиснули йому руку. Навіть сам Шарве був дуже чемний. Проте, всі уникали яких-небудь натяків.
— Ну, що, Манурі і вам заплатив дрібними грішми? — поспитав Льоґр у Клеманс.
Вона відповіла, що так, і, вийнявши з кешені кілька пакуночків монет, в один і два франки, почала їх розгортати. Шарве поглядав на неї, пасучи очима ці стовпчики, що один по одному зникали в неї в кешені в міру того, як Клеманс їх перевіряла.
— Треба буде звести наші рахунки, — півголосом зауважив він.
— Авжеж, сьогодні ж увечері, — відповіла вона пошепки. — Проте, ми, здається, не винні одне одному. Я снідала з тобою, пам'ятаєш, чотири рази? Зате ти в мене минулого тижня позичив сто су.
Здивований Фльоран відвернувся, щоб не заваджати їм. Клеманс, заховавши останній пакуночок з грішми, ковтнула ґроґу і, спершися спиною на скляну перего-
