Сторінка:Boa constrictor. Повість Івана Франка. 1884.djvu/96

Цю сторінку схвалено

— Та на що? О̂нъ и такъ утомивъ ся, — нехай о̂дпочине. А якъ бы збудивъ ся въ ночи и захотѣвъ ѣсти, то я єму лишу вечерю!

— Нехай и такъ буде! сказавъ Германъ и по̂шовъ вечеряти, все ще роздумуючи надъ тымъ, що таке зъ нимъ стало ся и що бы єму робити.